Ст 210 1 КУпАП простими словами: про що ця стаття

Ст 210 1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Тобто сама стаття не містить повного переліку заборонених дій. Щоб визначити, чи є порушення, потрібно встановити конкретний обов’язок громадянина, передбачений іншим законом або нормативним актом, та з’ясувати, у чому саме полягало його невиконання.

Це важлива деталь. Наявність постанови або самого посилання на ст. 210-1 КУпАП ще не замінює встановлення факту правопорушення та вини особи. Під час розгляду справи уповноважена посадова особа повинна з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна конкретна особа та чи підлягає вона відповідальності. Це прямо передбачає ст. 280 КУпАП.

Актуальний текст норми можна перевірити у чинній редакції КУпАП на сайті Верховної Ради України.

Чим ст. 210-1 відрізняється від ст. 210 КУпАП

Ці статті часто плутають, хоча вони регулюють різні порушення. Ст. 210 КУпАП стосується порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку. Ст 210 1 КУпАП має ширший предмет – порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Тому у постанові важливо бачити не лише номер статті. Має бути зрозуміло, яку конкретну вимогу законодавства порушила особа.

За що може наставати відповідальність за ст. 210-1 КУпАП

Один із найпоширеніших практичних випадків пов’язаний з обов’язком громадянина з’явитися за належним викликом. Законодавство про мобілізацію встановлює відповідні обов’язки громадян, а КУпАП визначає відповідальність за їх порушення.

До ситуацій, у яких може постати питання про застосування ст. 210-1 КУпАП, належать:

1. Неявка за належним викликом без поважної причини, якщо закон покладав на особу обов’язок прибути у визначений час і місце.
2. Невиконання іншого встановленого законом обов’язку у сфері мобілізації, якщо за таке порушення передбачена адміністративна відповідальність.
3. Порушення мобілізаційного законодавства посадовими особами, для яких ст. 210-1 передбачає окремі, вищі розміри штрафів.

При цьому кожна справа потребує встановлення конкретних обставин. Неявка, повідомлення про причини неприбуття, спосіб оповіщення, наявність підтвердних документів та зміст відповідного обов’язку мають юридичне значення. Саме тому ст 210 1 купап коментар не можна зводити до фрази «не прийшов – автоматично отримав штраф».

Який штраф передбачає ст 210 1 КУпАП

У 2024 році санкції статті суттєво змінили Законом № 3696-IX. Для розрахунку адміністративних штрафів один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.

Для громадян передбачені такі розміри:

• за порушення у звичайних умовах – від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 5 100 до 8 500 грн;
• за повторне протягом року порушення, якщо особу вже притягували до адміністративної відповідальності за відповідне порушення – від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 8 500 до 11 900 грн;
• за порушення в особливий період – від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 25 500 грн;

Для посадових осіб санкції вищі. Під час особливого періоду вони становлять від 2 000 до 3 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 34 000 до 59 500 грн.

Станом на 22 вересня 2026 року в Україні триває загальна мобілізація – її строк з 2 серпня 2026 року продовжено ще на 90 діб. Тому для громадянина практично актуальною є санкція за порушення в особливий період – 17 000-25 500 грн.

Хто накладає штраф за ст. 210-1 КУпАП

Справи за ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП належать, зокрема, до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Від імені ТЦК та СП розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення мають право керівники відповідних територіальних центрів. Для окремих категорій військовозобов’язаних і резервістів закон визначає компетенцію СБУ або Служби зовнішньої розвідки.

Отже, справа за ст. 210-1 КУпАП не обов’язково спочатку розглядається судом. Постанову про штраф може винести уповноважений орган у межах компетенції, передбаченої КУпАП.

Чи завжди складають протокол

Ні. У законі є спеціальний виняток.

В особливий період протокол за ст. 210 або 210-1 може не складатися, якщо особа без поважних причин не прибула за викликом або не повідомила причину неприбуття, була належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику, а орган має підтвердні документи про отримання виклику. Окремий порядок без складання протоколу передбачений і тоді, коли людина сама подала заяву, що не оспорює порушення та погоджується на розгляд справи без її присутності.

Відсутність протоколу у передбачених законом випадках не означає, що громадянин втрачає право на захист або оскарження постанови.

Які права має громадянин за ст. 210-1 КУпАП

Ст. 268 КУпАП встановлює процесуальні права особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Вони діють і під час розгляду справ, пов’язаних із мобілізаційним законодавством.

Громадянин має право:

• знайомитися з матеріалами адміністративної справи;
• надавати пояснення щодо обставин події;
• подавати документи та інші докази;
• заявляти клопотання та заяви;
• користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права у передбачених законом випадках;
• користуватися послугами перекладача, якщо це необхідно;
• оскаржувати винесену постанову;

Ці права мають практичне значення, якщо людина не погоджується із самим фактом порушення, способом повідомлення, наведеними доказами або іншими обставинами справи.

Чи можна сплатити 50% штрафу

З 2025 року КУпАП містить спеціальну процедуру для справ за ст. 210 та 210-1. Вона застосовується, коли особа не оспорює порушення, погоджується на притягнення до відповідальності без своєї присутності та подає відповідну заяву.

У такому випадку постанова вважається виконаною, якщо протягом 10 календарних днів із дня набрання нею законної сили сплачено не менше 50% визначеного штрафу. Наприклад, якщо у постанові зазначено штраф 17 000 грн, 50% становитиме 8 500 грн. Якщо штраф не сплачений протягом 30 днів із дня набрання постановою законної сили, вона підлягає примусовому виконанню.

Цей порядок не слід плутати з оскарженням. Він розрахований саме на ситуацію, коли особа визнає порушення.

Строк притягнення та оскарження штрафу

Для ст. 210-1 під час особливого періоду встановлено спеціальний строк накладення адміністративного стягнення. Він довший за загальні строки для багатьох інших адміністративних правопорушень.

Основні строки такі:

1. Штраф може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
2. Скаргу на постанову у загальному порядку КУпАП можна подати протягом десяти днів із дня її винесення.
3. Якщо строк оскарження пропущений з поважної причини, закон допускає його поновлення за заявою особи.

Спеціальний строк притягнення закріплено у ст. 38 КУпАП, а правила оскарження – у ст. 289 КУпАП.

Що перевірити у постанові за ст. 210-1 КУпАП

Щоб зрозуміти підставу штрафу, недостатньо побачити напис «ст. 210-1 КУпАП». Потрібно встановити, яке саме порушення орган поставив особі у вину.

Насамперед варто перевірити:

1. Який конкретний обов’язок передбачений законом і вказаний як порушений.
2. Коли, де та за яких обставин нібито сталося правопорушення.
3. Якими доказами підтверджується факт порушення та належне повідомлення особи, якщо справа стосується виклику.
4. Чи правильно встановлена особа, яку притягують до відповідальності.
5. Чи дотримані строки накладення адміністративного стягнення.
6. Чи роз’яснений порядок і строк оскарження постанови.

Ст. 210-1 КУпАП передбачає значний штраф, однак адміністративна відповідальність пов’язана не просто з наявністю претензії з боку органу, а з установленим протиправним і винним діянням. Сам КУпАП прямо визначає адміністративний проступок як протиправну, винну дію або бездіяльність, за яку законом встановлено відповідальність.

Часті запитання про ст 210 1 КУпАП