Продаж інвестиційних фондів (КІФ, ПІФ)

Купівля / продаж інвестиційного фонду в Україні: як реально працює процедура для КІФ і ПІФ

У темі інвестиційних фондів в Україні найчастіша помилка — говорити про “купівлю фонду” так, ніби КІФ і ПІФ продаються однаково. Насправді це різні правові конструкції. Корпоративний інвестиційний фонд є юридичною особою у формі акціонерного товариства, а пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, створюється компанією з управління активами, а його активи оформлюються на ім’я КУА з обов’язковим зазначенням реквізитів фонду. Крім того, КІФ може бути створений лише шляхом заснування, а його злиття, поділ, виділ, приєднання чи перетворення заборонені.

Саме тому в українській практиці під “купівлею/продажем фонду” можуть мати на увазі дві різні операції. Перша — це купівля або продаж цінних паперів фонду інвестором: акцій КІФ або інвестиційних сертифікатів ПІФ. Друга — це придбання контролю над фондом як готовою інвестиційною структурою. Для КІФ це зазвичай робиться через угоду з акціями корпоративного фонду. Для ПІФ це не продаж окремої юрособи, а, як практичний висновок із його правової природи, або обіг інвестиційних сертифікатів, або зміна КУА / обслуговуючої інфраструктури та перереєстрація відповідних документів, бо учасник ПІФ є лише власником сертифіката і не управляє КУА.

1. Якщо йдеться про звичайну купівлю або продаж паперів фонду

І акції КІФ, і інвестиційні сертифікати ПІФ є пайовими цінними паперами. Іменні емісійні цінні папери існують лише в бездокументарній формі, а перехід прав на них відбувається за правилами депозитарної системи України з обов’язковою ідентифікацією власника депозитарною установою. Тобто з практичної точки зору інвестор не “купує паперовий документ”, а набуває права, які фіксуються в системі обліку прав на цінні папери.

Ціна входу та виходу з фонду теж визначається не довільно. Закон встановлює, що розрахункова вартість одного цінного папера ІСІ визначається шляхом ділення вартості чистих активів на кількість паперів в обігу. Придбання, як правило, відбувається за ціною, визначеною на день надходження коштів на рахунок фонду, а викуп — виходячи з розрахункової вартості на день зарахування паперів на рахунок емітента. Проспект емісії може передбачати надбавку при продажу та знижку при викупі.

Далі все залежить від типу фонду. Для корпоративного фонду відкритого типу викуп акцій здійснюється кожного робочого дня, а для інтервального — у строки, визначені проспектом. Для пайового фонду відкритого типу викуп інвестиційних сертифікатів також здійснюється кожного робочого дня, а для інтервального — у строки, встановлені проспектом. Цінні папери ІСІ закритого типу вільно обертаються на ринку цінних паперів; для закритого фонду достроковий викуп можливий лише якщо це дозволяє регламент і якщо після викупу активи не впадуть нижче мінімального порога. Строк розрахунків при такому достроковому викупі не може перевищувати 15 робочих днів, а знижка не може бути більшою за 25% від розрахункової вартості.

Для ПІФ є ще одна важлива межа на старті. До моменту, поки Комісія не підтвердила відповідність фонду вимогам щодо мінімального обсягу активів, КУА приймає лише заявки на придбання сертифікатів, а їх обіг заборонений. Після цього для відкритих фондів КУА повинна регулярно розкривати на своєму сайті вартість чистих активів і ціни розміщення/викупу. Якщо проспект це дозволяє, заявка на придбання та сам договір можуть оформлюватися в електронній формі з КЕП.

2. Як виглядає купівля або продаж готового КІФ

Якщо мета — не просто купити кілька паперів, а придбати готовий КІФ як інвестиційну оболонку, процедура починається не з договору, а з due diligence. Потрібно перевірити: державну реєстрацію фонду як юрособи; внесення до Реєстру ІСІ; чинний статут; зареєстрований регламент; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій; проспект емісії; договори з КУА, зберігачем, депозитарієм, аудитором; довідки про пов’язаних осіб; а також інформацію, яку КУА зобов’язана розкривати на сайті щодо ліцензії, NAV, обслуговуючих осіб та документів фонду.

Юридично предметом угоди тут зазвичай є акції корпоративного фонду, тому що саме акція КІФ посвідчує майнові права, право на управління фондом і право на частину майна при ліквідації. Перехід прав на такі папери відбувається через депозитарну систему. Якщо угода укладається на фондовій біржі, вона вважається укладеною з моменту фіксації біржею факту її укладення. Ціна контрольного пакета в M&A-угоді визначається домовленістю сторін, але NAV, склад активів, борги, обтяження й якість обслуговуючих договорів стають головною базою для оцінки — це вже практичний, а не буквальний нормативний висновок.

Після погодження комерційних умов часто виникає другий блок роботи — корпоративно-регуляторний. Якщо новий власник змінює КУА, зберігача, проспект, регламент або статут фонду, ці зміни потрібно окремо оформлювати. Закон прямо вимагає, щоб регламент КІФ містив умови і порядок заміни КУА та зберігача. Зміни до статуту після державної реєстрації треба повідомити Комісії протягом п’яти робочих днів. Зміни до регламенту подаються до НКЦПФР протягом 7 робочих днів з дня їх затвердження, а зміни до проспекту реєструються окремою адміністративною процедурою з поданням заяви, протоколу, змін, порівняльної таблиці, платіжного документа і, у разі заміни, нового договору з КУА та/або зберігачем.

Після закриття угоди потрібно синхронізувати “післяпродажний” блок: депозитарний облік прав, корпоративні документи, обслуговуючі договори, розкриття інформації та, за потреби, зареєстровані зміни до проспекту і регламенту. Це важливо, бо закон зобов’язує КУА та інвестиційну фірму забезпечувати учасникам вільний доступ до проспекту, регламенту й змін до них, а сайт КУА має містити актуальні дані про фонд та осіб, які його обслуговують.

3. Як виглядає купівля або продаж ПІФ

З ПІФ логіка інша. Пайовий фонд створюється КУА, не є юридичною особою, а емітентом його інвестиційних сертифікатів є сама КУА. Активи ПІФ реєструються на ім’я КУА з реквізитами фонду, а учасник ПІФ — це особа, яка володіє інвестиційним сертифікатом. Закон окремо підкреслює, що учасники ПІФ не мають права впливати на діяльність КУА. Саме тому “продаж ПІФ як бізнесу” ніколи не виглядає так само, як продаж ТОВ чи акціонерного товариства.

Якщо мова про вхід або вихід інвестора, потрібно насамперед читати регламент і проспект. Саме в цих документах мають бути прописані порядок визначення NAV, ціни розміщення і викупу, строки викупу сертифікатів, інвестиційна декларація, винагорода КУА та інші ключові умови. Для відкритого ПІФ викуп відбувається щодня після підтвердження мінімального обсягу активів; для інтервального — у встановлені проспектом інтервали; для закритого — папери переважно продаються на вторинному ринку, а достроковий викуп можливий лише за наявності спеціальної норми в регламенті.

Якщо ж ціль — купити “готовий ПІФ”, то на практиці аналізують не продаж окремої юрособи, а один із двох маршрутів. Перший — вторинне набуття значного пакета інвестиційних сертифікатів, якщо це дає потрібний економічний ефект. Другий — угода навколо КУА або заміна КУА/обслуговуючих осіб з одночасною перереєстрацією документів фонду. Для змін до регламенту ПІФ КУА подає заяву, протокол уповноваженого органу, текст змін, порівняльну таблицю і платіжний документ; для змін до проспекту — окремий пакет документів за процедурою НКЦПФР. Подання на такі послуги зараз здійснюється через КІС НКЦПФР.

4. Продаж через ліквідацію: коли фонд не передають, а “закривають”

І КІФ, і ПІФ припиняються виключно шляхом ліквідації. Для КІФ добровільна ліквідація проводиться за рішенням загальних зборів учасників, а сама процедура включає розподіл активів, складання ліквідаційного балансу, подання документів до НКЦПФР для скасування реєстрації випуску акцій та проспекту, а потім — подання документів для виключення відомостей про фонд з Реєстру. Для ПІФ рішення про ліквідацію приймає КУА у випадках, визначених законом, після чого ліквідаційна комісія подає до Комісії документи для скасування реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів і звіт про результати ліквідації.

З практичного боку це важливо тому, що інколи замість складного продажу “проблемного” фонду сторони обирають сценарій виходу через ліквідацію і подальше створення нової структури. Але треба пам’ятати: це не швидкий обхідний шлях, а повноцінна регуляторна процедура. Для скасування реєстрації випуску цінних паперів ІСІ НКЦПФР перевіряє правильність розрахунків з учасниками та відповідність документів законодавству. А виключення відомостей про ІСІ з Реєстру є окремою безоплатною адміністративною послугою зі строком 15 робочих днів після надходження заяви та повного пакета документів.

5. Що варто закласти в угоду ще до підписання

У договорі про купівлю готового КІФ або в документах щодо реструктуризації ПІФ варто окремо фіксувати: що саме є предметом переходу — акції КІФ, інвестиційні сертифікати, корпоративні права КУА чи зміна сервісної інфраструктури; хто і в які строки подає документи до НКЦПФР; хто несе ризик відмови в реєстрації змін; як розподіляються витрати на адміністративні послуги; хто відповідає за приховані борги, обтяження активів, санкційні ризики, пов’язаних осіб і судові спори. Для змін до регламенту та проспекту НКЦПФР нині передбачає електронне подання через КІС, плату 7000 грн за кожну з цих послуг і строк розгляду 30 робочих днів.

Висновок

Отже, купівля або продаж інвестиційного фонду в Україні завжди починається з правильної кваліфікації об’єкта. КІФ продають переважно через акції корпоративного фонду з подальшим оформленням усіх регуляторних змін. ПІФ як окрема юрособа не продається, тому тут або відбувається купівля/викуп інвестиційних сертифікатів, або перебудовується контур управління фондом через КУА та реєстрацію змін у НКЦПФР. Якщо ж сторони не хочуть передавати фонд, альтернативою залишається ліквідація, але це теж формалізована і контрольована регулятором процедура.