18 Вер
Законодавство України
9 переглядів
0 коментарів

Що регулює Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР ухвалили 21 травня 1997 року. Він визначає, як територіальні громади управляють місцевими справами, які органи для цього створюють, хто за що відповідає та в яких межах можуть діяти місцеві ради, голови й виконавчі органи. Закон набрав чинності 12 червня 1997 року.

Простими словами, це один із головних законів, який пояснює, хто приймає рішення у вашому місті, селищі чи селі. Саме він регулює значну частину питань, пов’язаних із роботою місцевої ради, міського або селищного голови, виконавчого комітету, старости, комунального майна та місцевого бюджету.

Його правова основа закріплена безпосередньо в Конституції України. Стаття 140 Конституції встановлює право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Що таке місцеве самоврядування простими словами

Місцеве самоврядування – це можливість жителів певної громади вирішувати місцеві питання самостійно або через обрані ними органи.

У самому Законі місцеве самоврядування визначене як гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Тобто держава не повинна вирішувати абсолютно все замість громади. Значну частину повсякденних питань передано на місцевий рівень.

На практиці це стосується, зокрема:

  • місцевих бюджетів та використання коштів громади;
  • комунального майна;
  • місцевих програм розвитку;
  • житлово-комунального господарства;
  • благоустрою територій;
  • місцевих доріг і транспортної інфраструктури в межах визначених законом повноважень;
  • діяльності комунальних підприємств та установ;
  • земельних питань у межах компетенції органів місцевого самоврядування;
  • соціальних, освітніх, культурних та інших місцевих програм.

Однак місцева рада не може прийняти будь-яке рішення лише тому, що депутати цього захотіли. Кожна дія повинна мати законну підставу та перебувати в межах компетенції відповідного органу.

Хто є головним суб’єктом місцевого самоврядування

Головним суб’єктом є не міський голова і навіть не рада. Первинним суб’єктом виступає територіальна громада.

Закон визначає територіальну громаду як жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах відповідної території. Саме громада є носієм місцевого самоврядування.

Через кого громада здійснює свої повноваження

Закон України про місцеве самоврядування передбачає цілу систему органів і посадових осіб.

До неї належать:

  • територіальна громада;
  • сільська, селищна або міська рада;
  • сільський, селищний або міський голова;
  • виконавчі органи відповідної ради;
  • районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад;
  • старости;
  • органи самоорганізації населення у передбачених законом випадках.

Конституція окремо встановлює, що місцеве самоврядування може здійснюватися громадою безпосередньо та через сільські, селищні, міські ради і їхні виконавчі органи. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад.

Що робить місцева рада

Місцева рада – це виборний представницький орган. Вона складається з депутатів і представляє інтереси територіальної громади.

Саме рада ухвалює значну частину ключових рішень громади. Закон детально розмежовує питання, які вирішує сама рада, та повноваження її виконавчих органів.

Якщо пояснювати спрощено, рада працює за такою схемою:

  1. Депутати розглядають питання, віднесене законом до компетенції ради.
  2. Проєкт рішення виносять на розгляд відповідно до встановленої процедури.
  3. Рада проводить засідання та голосування.
  4. Після прийняття рішення воно набуває юридичного значення відповідно до вимог закону.
  5. Виконання рішення забезпечують відповідні органи та посадові особи.

У межах своїх законних повноважень органи місцевого самоврядування приймають рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території. Це прямо передбачає стаття 144 Конституції України.

Які повноваження має міський, селищний або сільський голова

Голова займає окреме місце в системі місцевого самоврядування. Його не слід ототожнювати з усією місцевою владою.

Він не може одноосібно підмінити раду та вирішувати питання, які законом належать виключно до компетенції депутатів. Водночас голова організовує значну частину роботи ради та її виконавчих структур і виконує інші передбачені законом функції.

Тому відповідь на запитання «хто головніший – міський голова чи міська рада» залежить від конкретного питання. Закон розподіляє компетенцію між різними органами, а не надає одній посадовій особі необмежені повноваження.

Що таке виконавчий комітет місцевої ради

Виконавчі органи потрібні для практичної реалізації місцевих рішень і щоденного управління.

Наприклад, рада може затвердити певну програму чи бюджетне рішення, але безпосереднє виконання значної частини завдань забезпечують виконавчі органи, структурні підрозділи та посадові особи.

Важливо розрізняти:

  • рада – представницький орган, сформований із депутатів;
  • голова – виборна посадова особа;
  • виконавчий комітет та інші виконавчі органи – структури, які виконують визначені законом і радою повноваження.

Такий поділ має практичне значення. Якщо громадянин хоче оскаржити рішення або звернутися з конкретного питання, спочатку потрібно встановити, який саме орган мав компетенцію його вирішувати.

Як Закон регулює місцевий бюджет і комунальне майно

Місцеве самоврядування неможливе без власної матеріальної та фінансової основи.

Стаття 142 Конституції України відносить до такої основи рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю та природні ресурси, що належать територіальним громадам, а також об’єкти спільної власності громад.

Закон про місцеве самоврядування також регулює право комунальної власності. Йдеться не лише про будівлі міської ради. Комунальним може бути значно ширше коло майна – нерухомість, житловий фонд, комунальні підприємства, заклади освіти, культури, спорту, земельні та інші ресурси, якщо вони належать відповідній територіальній громаді.

Тому майно комунального підприємства, бюджет громади чи земельна ділянка комунальної власності – це не «майно мера». Правовим власником у передбачених законом випадках виступає територіальна громада, а відповідні органи управляють таким майном у межах наданих повноважень.

Які права має звичайний житель громади

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосується не тільки чиновників і депутатів. Він визначає механізми участі жителів у місцевому житті.

Залежно від конкретної процедури громадяни можуть брати участь у вирішенні місцевих питань через форми безпосередньої демократії та передбачені законодавством інструменти участі.

Практично це може означати:

  • участь у громадських слуханнях;
  • внесення місцевих ініціатив у передбаченому порядку;
  • участь у загальних зборах громадян у випадках, передбачених законодавством;
  • звернення до місцевої ради та її посадових осіб;
  • отримання публічної інформації відповідно до окремого законодавства;
  • участь у роботі органів самоорганізації населення;
  • оскарження незаконних рішень місцевих органів.

Конституція додатково гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами та обирати й бути обраними до органів місцевого самоврядування.

Що таке органи самоорганізації населення

Це ще один інструмент місцевої участі.

За ініціативою жителів можуть створюватися будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення. За законом рада може передавати їм частину власної компетенції, фінансів та майна в установленому порядку.

Такий механізм дає жителям можливість вирішувати питання не лише на рівні всього міста чи громади, а й на рівні конкретного будинку, кварталу або іншої частини населеного пункту.

Чи може місцева рада прийняти рішення всупереч закону

Ні. Місцеве самоврядування є самостійним лише у межах Конституції та законів України.

Це принципова межа. Рада, виконавчий комітет або голова не можуть створювати для себе повноваження, яких закон їм не надає.

Якщо акт органу чи посадової особи місцевого самоврядування суперечить Конституції або законам, питання його законності може розглядатися у встановленому законом порядку, зокрема судом. Конституція прямо гарантує судовий захист прав місцевого самоврядування, а судова практика Конституційного Суду підтверджує можливість судового контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

Чим Закон про місцеве самоврядування відрізняється від Конституції України

Конституція встановлює основні засади. Закон № 280/97-ВР розкриває їх значно докладніше.

У розділі XI Конституції України місцевому самоврядуванню присвячені статті 140-146. Вони визначають основні принципи, органи, матеріальну основу, ключові повноваження та гарантії.

Закон України про місцеве самоврядування деталізує:

  • систему місцевого самоврядування;
  • компетенцію рад;
  • повноваження голів;
  • роботу виконавчих органів;
  • статус старост;
  • управління комунальною власністю;
  • місцеві фінанси;
  • форми участі населення;
  • гарантії місцевого самоврядування;
  • відповідальність органів та посадових осіб.

Тому під час вирішення конкретного питання зазвичай недостатньо прочитати лише одну статтю Конституції. Потрібно перевіряти актуальну редакцію спеціального закону та, залежно від ситуації, інші нормативні акти.

Чому важливо дивитися саме чинну редакцію Закону

Запити «закон України про місцеве самоврядування 2021», «закон України про місцеве самоврядування 2022» або «закон України про місцеве самоврядування остання редакція» можуть вести до застарілих матеріалів.

Станом на 18 вересня 2026 року Закон № 280/97-ВР залишається чинним. В офіційній базі Верховної Ради зазначена поточна редакція від 5 серпня 2026 року.

Для юридичного питання варто діяти так:

  1. Відкрити офіційну базу «Законодавство України».
  2. Перевірити статус документа – «чинний».
  3. Переглянути дату поточної редакції.
  4. Знайти статтю, яка регулює конкретне повноваження.
  5. Перевірити пов’язані закони, якщо стаття містить відсилання до іншого нормативного акта.

Це особливо важливо у спорах щодо землі, комунального майна, місцевого бюджету, рішень ради або повноважень посадових осіб.

Часті запитання про Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Офіційний номер – № 280/97-ВР. Закон прийнято 21 травня 1997 року.

Так. Станом на 18 вересня 2026 року документ має статус «чинний».

Він визначає, як організована місцева влада на рівні територіальних громад, які повноваження мають ради, голови та виконавчі органи, як управляють комунальним майном і місцевими фінансами та як жителі можуть брати участь у вирішенні місцевих питань.

Первинним суб’єктом є територіальна громада. Вона здійснює місцеве самоврядування безпосередньо та через утворені відповідно до закону органи.

Ні. Міський голова та міська рада – різні елементи системи місцевого самоврядування. Рада є представницьким органом із депутатів, а голова – окрема виборна посадова особа.

Порядок взаємодії голови й ради визначається законом і залежить від конкретної процедури. Загального необмеженого права міського голови самостійно скасовувати будь-які рішення ради закон не встановлює.

Рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їхніх законних повноважень, є обов’язковими до виконання на відповідній території. Це передбачено статтею 144 Конституції України.

Найнадійніше джерело – офіційна база «Законодавство України» Верховної Ради України. На сторінці документа відображаються його статус, актуальна редакція та історія змін.

Так, якщо для цього є правові підстави. Законність конкретного рішення може перевірятися в судовому порядку. Для визначення способу захисту потрібно враховувати зміст рішення, права заявника та характер правовідносин.

До матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування можуть належати комунальне рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси та інші передбачені законом активи.

Органи місцевого самоврядування представляють територіальні громади та вирішують питання місцевого значення у визначених законом межах. Водночас закон може передавати їм окремі повноваження органів виконавчої влади. Конституція передбачає, що здійснення таких делегованих повноважень має фінансувати держава.

19Вер

Про що стаття 23 закону про мобілізацію

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, які військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та хто має законні підстави ...
Продовжити читати
17Вер

Про що стаття 38 КУпАП України простими словами

Стаття 38 КУпАП встановлює строки, протягом яких уповноважений орган або суд може накласти на людину адміністративне стягнення. Тобто ця норма відповідає на практичне питання: скільки часу ...
Продовжити читати