17 Вер
Законодавство України
21 переглядів
0 коментарів

Про що стаття 38 КУпАП України простими словами

Стаття 38 КУпАП встановлює строки, протягом яких уповноважений орган або суд може накласти на людину адміністративне стягнення. Тобто ця норма відповідає на практичне питання: скільки часу держава має для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Офіційна назва норми – «Строки накладення адміністративного стягнення». Актуальний текст потрібно перевіряти саме за чинною редакцією статті 38 КУпАП на сайті Верховної Ради України, оскільки протягом останніх років до неї неодноразово вносили зміни.

Для більшості адміністративних правопорушень діють два базові строки:

  • два місяці з дня вчинення правопорушення – якщо справу розглядає уповноважений орган або посадова особа;
  • три місяці з дня вчинення правопорушення – якщо справа підвідомча суду;
  • два або три місяці з дня виявлення – якщо відповідне правопорушення має триваючий характер;

Отже, поширена фраза «строк давності за КУпАП становить три місяці» правильна далеко не завжди. Значення має конкретна стаття, орган, який розглядає справу, характер порушення та наявність спеціального строку.

Як рахувати строк за ст 38 КУпАП

Для правильного застосування ст 38 КУпАП насамперед потрібно визначити день вчинення адміністративного правопорушення.

Якщо йдеться про одноразову дію, відлік за загальним правилом починається з дня її вчинення. Якщо правопорушення триваюче, закон пов’язує початок строку з днем його виявлення.

Що означає триваюче правопорушення

Триваюче правопорушення не варто плутати з правопорушенням, наслідки якого просто зберігаються певний час.

Йдеться про ситуацію, коли протиправний стан або невиконання передбаченого законом обов’язку фактично продовжується в часі. Водночас питання, чи є конкретне порушення триваючим, потрібно вирішувати з урахуванням складу відповідного правопорушення та обставин справи.

Наприклад, сам факт того, що наслідки певної дії залишилися через місяць, ще не дозволяє автоматично починати відлік строку з дня, коли орган про них дізнався.

Які спеціальні строки встановлює ст 38 КУпАП зі змінами

Сучасна ст 38 КУпАП зі змінами значно ширша, ніж правило про два або три місяці. Закон встановлює окремі строки для низки категорій адміністративних справ.

У чинній редакції діють, зокрема, такі правила:

  • за статтями 173-2 і 173-6 КУпАП – шість місяців з дня вчинення правопорушення;
  • за правопорушення, пов’язані з корупцією, а також за статтями 51, 212-15 і 212-21 – шість місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення;
  • за статтями 204-1 і 204-2 – три місяці з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення, з окремим правилом для певних іноземців та осіб без громадянства;
  • за статтею 130 КУпАП – один рік з дня вчинення правопорушення;
  • за частинами третьою – шостою статті 164-14 – один рік з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення;
  • за частинами першою – четвертою статті 188-19 – один рік з дня вчинення;
  • за статтями 210 і 210-1 в особливий період – три місяці з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення;
  • за частинами дванадцятою і тринадцятою статті 212-3 – один рік з дня вчинення;

Це безпосередньо передбачає чинна редакція статті 38 Кодексу. Тому перед розрахунком строку потрібно спочатку знайти точну статтю і частину КУпАП, за якою особу притягають до відповідальності.

Стаття 38 КУпАП і стаття 130

Для водіїв особливо важливий виняток щодо статті 130 КУпАП. Якщо справа стосується правопорушення, передбаченого цією статтею, застосовується не загальний тримісячний строк для судових справ, а один рік з дня вчинення правопорушення.

Тому розрахунок «три місяці минуло – справа повинна бути закрита» для статті 130 неправильний.

Ст 38 КУпАП і штрафи ТЦК

Окреме правило діє для адміністративних правопорушень за статтями 210 та ст 210-1 КУпАП, якщо їх вчинено в особливий період.

Стягнення може бути накладене протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Це правило з’явилося після змін, внесених Законом України № 3696-IX від 9 травня 2024 року.

Тут працюють одразу дві часові межі. Необхідно встановити дату вчинення порушення та дату його виявлення.

Тому популярне формулювання «штраф ТЦК згорає через три місяці» не відображає зміст закону. Три місяці рахують від дня виявлення, але одночасно існує граничний строк – не пізніше одного року з дня вчинення відповідного порушення.

Що відбувається після закінчення строку за статтею 38 КУпАП

Закінчення строку має конкретний юридичний наслідок.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, встановлені статтею 38. В офіційній інструкції МВС також прямо зазначено: якщо строк сплив на дату розгляду, справу закривають без накладення адміністративного стягнення.

Для громадянина порядок перевірки справи виглядає так:

  1. Встановити точну статтю та частину КУпАП, зазначену в протоколі, постанові або інших матеріалах.
  2. Перевірити дату вчинення правопорушення.
  3. З’ясувати, чи вважається конкретне правопорушення триваючим.
  4. Якщо це має значення – встановити дату його виявлення уповноваженим органом.
  5. Перевірити, хто має розглядати справу – суд чи інший орган.
  6. З’ясувати, чи встановлює стаття 38 спеціальний строк для цієї категорії правопорушень.
  7. Порівняти отриману граничну дату з датою, коли стягнення фактично накладають.

Саме така послідовність дозволяє зрозуміти, чи справді строки сплинули. Один лише факт, що від події минуло три місяці, ще не означає автоматичного закриття будь-якої адміністративної справи.

Які права дає громадянину стаття 38 КУпАП

Сама стаття 38 КУпАП насамперед встановлює часові межі для держави. Вона не містить окремого переліку прав особи, як, наприклад, стаття 268 КУпАП, однак її застосування безпосередньо впливає на захист людини у справі.

Якщо є підстави вважати, що строк уже закінчився, особа може:

  • звернути увагу органу або суду на дату вчинення чи виявлення правопорушення;
  • заявити клопотання про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків;
  • навести свій розрахунок строку та додати документи, які підтверджують відповідні дати;
  • заперечувати проти необґрунтованого віднесення разового порушення до триваючих;
  • оскаржувати постанову в установленому законом порядку, якщо вважає, що стягнення накладено з порушенням строків;

Наявність такого клопотання сама по собі ще не означає автоматичного закриття справи. Суд або уповноважений орган повинен встановити фактичні обставини і застосувати відповідну норму закону.

Чи створює стаття 38 окремі обов’язки для громадянина

Ні. Стаття 38 визначає строки накладення адміністративного стягнення і не встановлює нового самостійного обов’язку для людини.

Закінчення строку також не означає, що дія, яка порушувала закон, стає законною. Воно означає інше – після спливу встановленого строку адміністративне стягнення за конкретне правопорушення не може бути накладене у порядку, передбаченому КУпАП.

Чи «згорає» адміністративний штраф через три місяці

Ні. Тут потрібно розрізняти накладення стягнення та виконання вже винесеної постанови.

Стаття 38 регулює строк, у межах якого стягнення має бути накладене. Якщо постанову про штраф уже винесли своєчасно, питання її набрання законної сили, сплати, примусового виконання та оскарження регулюють інші положення КУпАП.

Тому запит «через скільки згорає адміністративний штраф» юридично сформульований неточно. Сплив строків за статтею 38 і несплата вже накладеного штрафу – це різні ситуації.

Якщо кримінальне провадження закрили

Стаття 38 містить спеціальне правило і для такої ситуації.

Якщо кримінальне провадження закрито, але в діях особи залишаються ознаки адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення можна накласти не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

У цьому випадку саме дата рішення про закриття кримінального провадження має ключове значення для відліку спеціального тримісячного строку.

Ст 38 КУпАП зі змінами 2021 та ст 38 КУпАП 2022 – чи актуальні старі редакції

У пошуку досі зустрічаються запити «ст 38 купап зі змінами 2021» та «ст 38 купап 2022». Для історичного аналізу такі редакції можуть бути потрібними, але використовувати їх для визначення актуального строку у сучасній справі без перевірки чинного законодавства ризиковано.

Після 2021-2022 років статтю 38 неодноразово змінювали. Зокрема, окремий річний строк для статті 130 з’явився внаслідок законодавчих змін 2021 року, а у 2024 році Кодекс доповнили новими правилами щодо статей 210, 210-1, 173-2, 173-6 та інших категорій справ. Чинний текст уже враховує подальші зміни.

Тому для справи, яку розглядають зараз, орієнтуватися потрібно на актуальну редакцію КУпАП та редакцію закону, яка застосовується до конкретних обставин.

Часті запитання про ст 38 КУпАП

Стаття 38 КУпАП визначає строки накладення адміністративного стягнення. Для більшості справ це два місяці, а для справ, підвідомчих суду, – три місяці. Для низки правопорушень встановлено спеціальні строки від шести місяців до двох років залежно від конкретної норми.

Загальне правило – не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення. Якщо воно триваюче – не пізніше трьох місяців з дня його виявлення. Але перед застосуванням цього правила необхідно перевірити, чи не встановлює стаття 38 спеціального строку.

Не обов’язково. Три місяці – загальний строк для справ, які розглядає суд. Наприклад, за статтею 130 КУпАП строк становить один рік. Для порушень за статтями 210 і 210-1 в особливий період також діє спеціальне правило.

Адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, може бути накладене протягом одного року з дня його вчинення.

Якщо правопорушення за статтею 210-1 вчинене в особливий період, стягнення може бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Таке саме правило стаття 38 встановлює для статті 210 КУпАП.

Не автоматично. Для статей 210 і 210-1 в особливий період потрібно врахувати одночасно дату виявлення та дату вчинення правопорушення. Закон передбачає три місяці з дня виявлення, але встановлює граничну межу – один рік з дня вчинення.

За загальним правилом – з дня його виявлення. Для справ, які розглядає не суд, загальний строк становить два місяці, а для справ, підвідомчих суду, – три місяці. Спеціальні строки мають перевагу, якщо вони прямо встановлені статтею 38.

Сам факт складання протоколу не означає, що загальний строк за статтею 38 автоматично починається заново. Для розрахунку потрібно виходити з моменту, який закон визначає для конкретної категорії справи – дня вчинення, дня виявлення або іншої прямо встановленої події.

Насамперед потрібно точно перевірити розрахунок. Якщо строк справді закінчився, особа може заявити про це під час розгляду справи та просити застосувати положення статті 247 КУпАП щодо закриття провадження.

Пункт про закінчення строків має застосовуватися з урахуванням конкретної статті, дати правопорушення та всіх обставин справи. В офіційній інструкції МВС прямо передбачено закриття справи без накладення стягнення, якщо строк закінчився на дату її розгляду.

Закриття справи через закінчення строків і встановлення відсутності складу адміністративного правопорушення – різні юридичні підстави. Тому сам факт спливу строку не потрібно ототожнювати з висновком про те, що події правопорушення взагалі не було.

Ні. Стаття 38 визначає строки накладення адміністративного стягнення. Строки та порядок оскарження постанови регулюють інші норми КУпАП.

Ні. Якщо стягнення вже накладено у встановлений строк, стаття 38 не означає автоматичного анулювання постанови після закінчення двох, трьох місяців або іншого строку. Виконання постанови регулюється окремими нормами Кодексу.

Для актуальної справи потрібно перевіряти чинний текст Кодексу та, за необхідності, редакцію закону, яка діяла в юридично значущий для конкретної справи момент. Пошукові результати за запитами «ст 38 купап зі змінами 2021» або «ст 38 купап 2022» можуть вести на застарілі редакції, які вже не відображають усіх подальших змін.

19Вер

Про що стаття 23 закону про мобілізацію

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, які військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та хто має законні підстави ...
Продовжити читати
18Вер

Що регулює Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР ухвалили 21 травня 1997 року. Він визначає, як територіальні громади управляють місцевими справами, які органи для цього ...
Продовжити читати