Ст 255 КУпАП простими словами
Що регулює стаття 255 КУпАП
Ст 255 КУпАП визначає, хто саме має право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вона не встановлює розмір штрафу, не описує склад конкретного правопорушення і не вирішує, винна людина чи ні. Це процесуальна норма про повноваження.
Станом на 9 жовтня 2026 року Кодекс України про адміністративні правопорушення має статус чинного. Стаття 255 КУпАП міститься у главі 19 «Протокол про адміністративне правопорушення» та встановлює коло осіб, уповноважених оформлювати протоколи за конкретними адміністративними правопорушеннями.
Простий принцип такий: для кожного правопорушення потрібно перевірити, чи має конкретний орган або посадова особа право оформити протокол саме за відповідною статтею КУпАП.
Серед суб’єктів, яких ст 255 купап наділяє такими повноваженнями у визначених законом випадках, є:
- уповноважені посадові особи Національної поліції;
- посадові особи інших державних органів, прямо зазначених у ст 255 КУпАП;
- уповноважені посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних і міських рад – щодо визначених Кодексом правопорушень;
- уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та представники Уповноваженого – у передбачених Кодексом випадках;
Повний перелік значно ширший. Тому перевіряти потрібно не просто назву органу, а зв’язку «конкретне правопорушення – конкретний уповноважений суб’єкт».
Що ст 255 КУпАП означає для громадянина
Якщо щодо людини складають адміністративний протокол, важливо перевірити повноваження особи, яка його оформлює. Це можна зробити послідовно.
- Перевірити, яку саме статтю та частину КУпАП зазначено у протоколі.
- Звірити цю норму зі ст 255 КУпАП та встановити, хто має право складати протокол за таким правопорушенням.
- Перевірити посаду, орган та дані посадової особи, зазначені у протоколі.
- За наявності заперечень викласти їх письмово у самому протоколі або окремому поясненні.
Це має практичне значення. Протокол є процесуальним документом, але його складання саме по собі ще не означає автоматичного накладення штрафу. Питання про відповідальність вирішує орган або суд, якому законом надано право розглядати відповідну справу.
Які права має особа під час складання протоколу
Ст 256 КУпАП визначає зміст протоколу, а ст. 268 КУпАП – права особи, яку притягають до адміністративної відповідальності. Саме разом зі ст 255 КУпАП ці норми дають повну картину процедури.
Особа має право:
- отримати свій примірник протоколу;
- надати пояснення та зауваження щодо його змісту;
- викласти причини відмови від підписання протоколу;
- ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази та заявляти клопотання;
- користуватися правничою допомогою;
- виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача;
- оскаржити постанову у справі;
Відмова від підпису не означає визнання вини й не припиняє провадження. Якщо людина не підписує документ, посадова особа робить про це запис. При цьому особа може письмово викласти свої заперечення та мотиви відмови.
Строк складання протоколу та його копія
За ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол, якщо він оформлюється, складають не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Документ оформлюють у двох примірниках, один із яких під розписку вручають особі, яку притягають до адміністративної відповідальності.
У судовій практиці дотримання цього строку має реальне значення. Наприклад, у постанові від 24 вересня 2026 року районний суд повернув адміністративні матеріали для належного оформлення та серед недоліків прямо зазначив порушення 24-годинного строку. Водночас це не означає, що будь-яке таке порушення автоматично закриває справу – наслідки оцінюють з урахуванням усіх матеріалів і конкретних обставин.
Чи має громадянин обов’язки саме за статтею 255
Ні. Стаття 255 купап адресована насамперед органам та посадовим особам і встановлює межі їхньої компетенції. Вона сама по собі не зобов’язує громадянина визнавати вину, погоджуватися з описаними подіями або підписувати протокол.
Конкретні обов’язки можуть виникати з інших положень КУпАП та спеціальних законів залежно від ситуації. Тому повноваження посадової особи за ст 255 КУпАП не потрібно змішувати з процесуальними правами та обов’язками громадянина.
Що робити, якщо протокол складає неуповноважена особа
Насамперед варто зафіксувати це процесуально. Усного заперечення недостатньо, якщо є можливість залишити письмове пояснення.
- Зазначити у протоколі, що ви заперечуєте повноваження особи на його складання.
- Послатися на ст 255 КУпАП та конкретну статтю, за якою вас намагаються притягнути до відповідальності.
- Отримати й зберегти свій примірник протоколу.
- Повторити заперечення під час розгляду справи органом або судом.
Складання документа неналежним суб’єктом може мати значення для оцінки правильності оформлення матеріалів. Але говорити про автоматичне скасування протоколу лише через один недолік некоректно – правові наслідки визначають у конкретній справі.
Часті запитання про ст 255 КУпАП
Ні. Повноваження залежать від виду адміністративного правопорушення та компетенції відповідного органу. Саме для розмежування цих повноважень і застосовується ст 255 КУпАП.
Ні. Протокол фіксує обставини можливого правопорушення та запускає або супроводжує відповідну процедуру. Остаточне рішення у справі приймає компетентний орган або суд.
Так. Ст 256 КУпАП прямо передбачає ситуацію, коли особа відмовляється від підписання. У протоколі роблять відповідний запис, а громадянин має право викласти пояснення, зауваження та причини відмови.
Ні. КУпАП передбачає випадки, коли протокол не складають. Такі винятки регулює, зокрема, ст. 258 КУпАП. Тому сама відсутність протоколу ще не доводить порушення процедури.
За ст 256 КУпАП зазначають дату й місце складання документа, дані посадової особи, відомості про особу, місце, час і суть правопорушення, норму закону, дані свідків і потерпілих за їх наявності, пояснення особи та інші необхідні для вирішення справи відомості.
Найнадійніше джерело – офіційна база законодавства Верховної Ради України. Перед використанням ст 255 КУпАП у спорі або підготовкою заперечень варто перевіряти чинну редакцію, оскільки перелік органів та правопорушень, щодо яких вони можуть складати протоколи, змінюється.


