Планування податків для стартапів

З чого починається планування податків

Податкову модель стартапу варто прорахувати ще до першого стабільного виторгу. Причина проста: форма бізнесу, система оподаткування, ПДВ, спосіб виплати грошей засновникам та модель роботи з командою безпосередньо впливають на cash flow.

Планування податків – це не пошук способу заплатити якомога менше. Завдання інше: заздалегідь зрозуміти, які податки виникатимуть за різних сценаріїв і скільки грошей реально залишатиметься у компанії.

Перед розрахунком потрібно зафіксувати кілька параметрів:

• прогнозований виторг на 12 місяців;
• частку витрат на зарплати, підрядників, маркетинг та інфраструктуру;
• країни, у яких перебувають клієнти;
• плани щодо залучення інвесторів;
• спосіб отримання доходу засновниками.

Без цих даних порівняння ставок мало що дає. Компанія з виторгом 3 млн грн і великими підтвердженими витратами може потребувати зовсім іншої моделі, ніж сервісний стартап із маржинальністю 70-80%.

Якщо юридична особа ще не створена, до податкового моделювання варто прив’язати й вибір форми бізнесу. На Poshuk.info можна окремо переглянути послуги з реєстрації ТОВ та ФОП.

Яку систему оподаткування обрати стартапу

ТОВ на загальній системі

Для звичайного українського підприємства базова ставка податку на прибуток становить 18%. Податок розраховують не з усього виторгу, а з фінансового результату з урахуванням правил Податкового кодексу.

Саме тому загальна система часто заслуговує на окремий розрахунок у стартапах із великими витратами. Якщо компанія вкладає значні суми в розробку, обладнання, рекламу, персонал або хмарну інфраструктуру, модель «18% від прибутку» може виявитися вигіднішою за податок із повного обороту.

Чинні норми можна перевіряти безпосередньо у Податковому кодексі України.

ТОВ на III групі єдиного податку

У 2026 році юридична особа може працювати на III групі, якщо відповідає встановленим Податковим кодексом умовам. Граничний річний дохід становить 1167 мінімальних зарплат – у 2026 році це 10 091 049 грн.

Передбачено дві базові ставки:

• 5% від доходу при включенні ПДВ до складу єдиного податку;
• 3% від доходу зі сплатою ПДВ.

Окремо у 2026 році платники III групи, зокрема юридичні особи, сплачують військовий збір у розмірі 1% доходу. Тому модель «5% єдиного податку» фактично не можна оцінювати ізольовано від інших обов’язкових платежів.

Коли III група може бути цікавою

Система добре піддається прогнозуванню, коли стартап має високу маржинальність, небагато витрат і вкладається у встановлений ліміт доходу. Проте зі зростанням обороту її доведеться переглядати.

ПДВ потрібно рахувати окремо

Основна ставка ПДВ в Україні становить 20%. Для суб’єктів на загальній системі обов’язкова реєстрація за загальним правилом виникає, якщо обсяг відповідних оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн без ПДВ. Для платників єдиного податку I-III груп діє виняток із цього правила.

Але питання «чи потрібен стартапу ПДВ» не зводиться до порогу. Для B2B-компанії, клієнтами якої є платники ПДВ, добровільна реєстрація може мати економічний сенс. У B2C-моделі ПДВ часто сильніше впливає на кінцеву ціну та маржу.

Для експорту послуг потрібно додатково визначити місце постачання конкретної послуги. У SaaS, консалтингу, рекламі, розробці програмного забезпечення та інших цифрових моделях однаковий платіж від іноземного клієнта не завжди має однакові податкові наслідки.

Податки на команду можуть змінити всю модель

Засновники часто порівнюють тільки податок із доходу або прибутку. Для стартапу з командою це помилка. Зарплатне навантаження може бути однією з найбільших статей cash flow.

У стандартній моделі із зарплати працівника утримують 18% ПДФО та 5% військового збору, а роботодавець за загальним правилом нараховує ЄСВ за ставкою 22% відповідної бази.

Тому фінансова модель має окремо показувати:

1. Повну вартість одного працівника для компанії.
2. Чисту суму, яку працівник отримує після утримань.
3. Витрати на штат при збільшенні команди.
4. Податковий ефект від бонусів та інших виплат.

Таке моделювання особливо потрібне перед раундом інвестицій. Інвестор оцінюватиме не номінальну зарплату команди, а реальний burn rate і runway компанії.

За регулярного обороту бухгалтерія стає частиною системи контролю, а не просто поданням декларацій. Для цього на Poshuk.info є окремий розділ бухгалтерських послуг для ФОП і ТОВ.

Коли стартапу варто прорахувати Дія.City

Для технологічного бізнесу окремою моделлю варто розглядати Дія.City. Сам факт роботи в IT не дає спеціального режиму автоматично – компанія повинна отримати статус резидента та відповідати встановленим вимогам.

Для резидентів офіційний портал Дія.City вказує 5% ПДФО, 5% військового збору та ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної зарплати для відповідної моделі оподаткування праці. На корпоративному рівні компанія може застосовувати 9% до визначених операцій або залишатися на класичному податку на прибуток 18%.

Актуальні умови режиму краще звіряти безпосередньо на офіційному сайті Дія.City.

Для стартапу з десятьма розробниками різниця між стандартною зарплатною моделлю та режимом Дія.City вже може суттєво впливати на щомісячний burn rate. Саме тому порівнювати варто не одну ставку, а повну вартість команди.

Податкове планування перед виходом за кордон

Іноземна компанія не перетворює податки на нуль. Навпаки, структура стає складнішою.

Перед реєстрацією компанії за кордоном слід перевірити:

• податкове резидентство засновників;
• правила контрольованих іноземних компаній;
• ризик виникнення постійного представництва;
• оподаткування дивідендів та інших транскордонних платежів;
• правила ПДВ, VAT або GST у країнах клієнтів;
• договори про уникнення подвійного оподаткування.

Тільки після цього можна порівнювати Україну, Естонію, Польщу, Чехію, Кіпр, США чи інші юрисдикції. Реєстрація компанії там, де нижча номінальна ставка, без аналізу місця фактичного управління бізнесом може створити додаткові податкові ризики.

Для складної структури доречно окремо замовити фінансовий консалтинг та порівняти кілька сценаріїв до реєстрації юридичної особи.

Податковий план стартапу на 12 місяців

Робочу модель краще будувати не як одну таблицю зі ставками, а як кілька сценаріїв. Тоді засновники бачать момент, коли поточна система перестає бути оптимальною.

1. Спрогнозуйте щомісячний виторг, а не тільки річну суму.
2. Розділіть постійні та змінні витрати.
3. Розрахуйте податки для двох-трьох доступних систем.
4. Додайте зарплати, ЄСВ, ПДФО та військовий збір.
5. Окремо змоделюйте ПДВ і транскордонні операції.
6. Перерахуйте модель перед інвестиційним раундом, наймом команди або різким зростанням обороту.

Цей розрахунок потрібно оновлювати, коли змінюється структура доходів, команда, юрисдикція клієнтів або спосіб фінансування. Ставки й правила також варто повторно перевіряти перед кожною суттєвою зміною структури бізнесу.

Ставки та пороги в матеріалі наведені станом на 27 жовтня 2026 року. Остаточне оподаткування конкретного стартапу залежить від характеру операцій, договорів, резидентності сторін та обраної юридичної структури.