Останні новини

Що NASA зробило з Voyager 2 у 2026 році

4 серпня 2026 року NASA повідомило про інженерну операцію, яка продовжила наукову роботу Voyager 2. Фахівці Jet Propulsion Laboratory змогли вивільнити частину дефіцитної електроенергії, не вимикаючи ще один науковий прилад. Усередині команди рішення отримало промовисту назву «Big Bang».

Інженери одночасно відключили частину обладнання, що споживало електроенергію, та замінили його менш енерговитратними альтернативами. При цьому їм довелося зберегти достатню температуру всередині апарата – надмірне охолодження здатне вивести стару електроніку з робочого режиму.

Це не було «воскресінням» уже мертвого зонда. Voyager 2 продовжував працювати. Але без нового способу економії енергії NASA довелося б вимкнути ще один його науковий інструмент до кінця 2026 року. Тепер три прилади зможуть працювати щонайменше приблизно на рік довше.

Чому у Voyager 2 закінчується електроенергія

Сонячні батареї тут не допоможуть. Voyager 2 отримує електрику від трьох радіоізотопних термоелектричних генераторів – RTG. Вони перетворюють тепло, яке виникає під час радіоактивного розпаду плутонію, на електричну енергію.

Запас потужності невпинно скорочується. За даними NASA, кожен Voyager втрачає приблизно 4 Вт доступної електричної потужності на рік. Через майже пів століття навіть кілька ватів визначають, чи працюватиме черговий науковий прилад.

Основні причини енергетичної кризи виглядають так:

• природне зниження потужності RTG через розпад радіоізотопного палива;
• необхідність живити зв’язок, комп’ютери, системи орієнтації та обігрів;
• обмежений запас електроенергії для наукових інструментів;
• неможливість фізично обслужити або модернізувати апарат.

Тому команда роками поступово вимикає нагрівачі, непотрібне обладнання та наукові системи, без яких місія ще може тривати. У 2023 році інженери навіть почали використовувати резерв електроенергії, який раніше зберігали для системи захисту від перепадів напруги.

Які прилади Voyager 2 ще працюють

Початково космічний апарат мав набір із 10 основних наукових інструментів. Частина обладнання стала непотрібною після завершення прольотів біля планет, а частину NASA вимикало пізніше для економії електроенергії.

З 2024 року дефіцит потужності змусив команду відключити ще два інструменти Voyager 2. Серед них – плазмовий науковий прилад та система дослідження низькоенергетичних заряджених частинок. Після цього апарат продовжив збирати дані трьома системами.

Саме їх NASA намагається зберегти якомога довше:

1. Магнітометр вимірює характеристики магнітного поля в середовищі навколо апарата.
2. Система плазмових хвиль реєструє коливання плазми та допомагає досліджувати міжзоряне середовище.
3. Детектор космічних променів досліджує високоенергетичні частинки за межами геліосфери.

Ці вимірювання складно замінити даними іншої місії. Voyager 1 і Voyager 2 залишаються єдиними космічними апаратами, які працювали за межами геліосфери – області, де домінує вплив сонячного вітру та магнітного поля Сонця.

Майже 50 років у космосі

Voyager 2 стартував 20 серпня 1977 року з мису Канаверал. Апарат створювали насамперед для дослідження зовнішніх планет, однак його маршрут виявився унікальним. Він пролетів біля Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна і досі залишається єдиним космічним апаратом, який відвідав Уран і Нептун.

Його ключові етапи можна розкласти по роках:

1. 1977 рік – запуск Voyager 2.
2. 1979 рік – проліт біля Юпітера.
3. 1981 рік – дослідження Сатурна.
4. 1986 рік – перший в історії проліт апарата біля Урана.
5. 1989 рік – перший і поки єдиний близький проліт біля Нептуна.
6. 2018 рік – вихід у міжзоряний простір.

Ще у березні 2025 року NASA повідомляло, що Voyager 2 перебував більш ніж за 13 млрд миль, або 21 млрд км, від Землі. Радіосигналу потрібно було близько 19,5 години лише в один бік.

Скільки ще пропрацює Voyager 2

Точної дати завершення місії немає. Після операції «Big Bang» NASA очікує, що три активні наукові інструменти Voyager 2 отримають щонайменше додатковий рік роботи. Аналогічну схему інженери планують застосувати й на Voyager 1.

Раніше команда розраховувала, що за сприятливого стану апаратів хоча б один науковий інструмент на кожному Voyager потенційно зможе працювати у 2030-х роках. Це не гарантія. Майже 50 років у глибокому космосі залишають занадто багато невідомих – від старіння електроніки до проблем із двигунами орієнтації та зв’язком.

Тепер кожен додатковий ват означає час. А кожен місяць роботи Voyager 2 дає науці дані з області космосу, куди людство поки не відправило жодної нової заміни.